Віра Йосипівна Білайн була ботаніком-мікологом та фармакологом, а також заслуженим діячем науки Української РСР. Народилася Віра Йосипівна у місті Нікополь, але значну частину життя провела у Кривому Розі. Вона зробила величезний внесок у розвиток мікробіології, нею було написано безліч робіт, присвячених вивченню різних видів грибів, які утворюють отруйні речовини і порають продукти харчування, викликаючи у людей і тварин різні захворювання. Крім цього, Віра Білай стала однією з учених-мікологів, які запровадили в медичну практику антибіотик під назвою мікроцид. Далі на kryvorizhanka.
Життєвий шлях Віри Білай
Віра Йосипівна народилася у 1908 році в Нікополі. Все дитинство та юність Віра провела у містечку. Юні роки для дівчини були непростими. Коли Вірі Йосипівні було лише два роки, у неї помер батько. Освіта Білай здобула у Нікопольській середній сільськогосподарській професійній школі. Після закінчення профшколи у 1925 році, Віра Білай вирішила продовжити навчання та переїхала до містечка Кривий Ріг. Там вона вступила до Криворізького сільськогосподарського інституту на факультет польництва. Вчилася Віра Йосипівна дуже добре. У 1929 році Віра Білай закінчила інститут у Кривому Розі, здобула спеціальність агронома-землероба і одразу ж вирушила на роботу до Артемівського колгоспу. З 1930 року по 1933 рік Віра Білай знаходилася в місті Київ. Там вона вступила до аспірантури до Інституту соціалістичної реконструкції сільського господарства Академії Наук Української РСР. З 1935 року почала працювати в Інституті мікробіології та вірусології імені Заболотного Академії Наук Української РСР. Білай присвятила роботі в інституті майже шістдесят років свого життя. Свою трудову кар’єру вона розпочала зі звичайного лаборанта, а також працювала:
- науковим співробітником;
- старшим науковим співробітником відділу мікології;
- завідувачем лаборанта;
- завідувачем відділу мікроміцетів;
- радником під час дирекції.
Одночасно з роботою в Інституті мікробіології та вірусології, Віра Білай працювала у Київському державному інституті імені Тараса Шевченка завідувачем кафедри.
У 1942 році Віра Йосипівна отримала ступінь кандидата біологічних наук. А 1955 року вона отримала ступінь доктора біологічних наук. Тоді вона захистила свою важливу та досить відому наукову роботу під назвою “Систематика грибів роду Fusarium”. Через п’ять років Віра Білай здобула високе вчене звання професора. У 1968 році Білай було присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки Української РСР. Про це на сайті nikopol.informator.ua.
Після того, як у 1991 році Україна здобула незалежність, Віра Білай вийшла на пенсію, а через три роки серце талановитої вченої перестало битися. Вона померла у віці 86 років.
Розробка антибіотика мікроциду
Антибіотик мікроцид був розроблений Вірою Білай та її колегою Миколою Підопличком у розпал Другої Світової війни. Місто Київ тоді лежало практично в руїнах, а Інститут мікробіології та вірусології попри все працюв. Гостро не вистачало обладнання та реактивів, а вчені Віра Білай та Микола Підопличко працювали цілодобово для того, щоб якнайшвидше створити антибіотик, здатний врятувати безліч життів.
Продуцент антибіотика вчені-мікологи вже мали – грибок пеніциліум вітале. У 21 столітті все світове наукове товариство називає його пеніциліум вітале Підоплічко та Білай. При застосуванні цього препарату дуже широкий спектр хвороботворних мікроорганізмів знищувався. Це були досить добрі результати. У вчених-мікологів медики просили пеніциліум вітале для проведення “випробувань” на опіках, гнійних ранах, інфекційних обмороженнях, абсцесах та інших запальних процесах. Крім цього, пеніциліум вітелі застосовували також у вигляді полоскань гнійних та запальних процесах у горлі та носі, при стоматиті, гінгівіті та ангінах.
У 1940-х роках лікарі помітили неймовірно високу ефективність застосування пеніциліуму вітале. Якісь погані побічні реакції як при внутрішньовенному, так і при внутрішньом’язовому застосуванні не спостерігалися. Тому медики запропонували вченим Вірі Білай та Миколі Підоплічко назвати їхню розробку мікроцидом, оскільки препарат дуже ефективно знищував погані мікроорганізми.
Під час Другої Світової війни і після, аналогічних препаратів дуже не вистачало, та й взагалі з медикаментами в країні було дуже важко. Тому розробку Білай та Підоплічко почали застосовувати навіть при захворюваннях сечостатевої системи, вагінітах та ерозії. Мікроцид став дуже надійним, високоефективним та безпечним препаратом. Розробка Віри Білай та Миколи Підоплічко привернула величезну увагу громадськості. Тоді було прийнято рішення організувати промислове виробництво антибіотика, а також виділити кошти на вивчення антибактеріальних та лікувальних властивостей мікроциду. Незадовго розробка Білай та Підоплічко була узаконена. Мікоцид випускався у рідкій формі для зовнішнього застосування. Вченим-мікологам, які розробили антибіотик у непростий воєнний час, було присуджено Державну премію.