Жіночий монастир є церковним закладом, в якому проживає і веде діяльність жіноча громада. Спільнота складається з православних християн, які добровільно обрали шлях чернечого способу життя. Цей шлях обирають для духовного та морального вдосконалення, а також спільного сповідання православної віри. Далі на kryvorizhanka.
Історія монастирів на території України
Монаше життя на територіях України з’явилося ще задовго до офіційного прийняття християнства. При цьому перші монастирі з’явилися лише після того, як князь Володимир хрестив Київську Русь. У Києві та його околицях ще за часів правління Ярослава Мудрого існувало безліч монастирів як чоловічих, так і жіночих. Одним із жіночих монастирів був Монастир святої Ірини у Києві, який датується 1037 роком. У період 11-13 століть кількість монастирів на території всієї України значно збільшилась. Після того, як відбулося завоювання монголами українських земель, монастирі були звільнені від податків, а також стали справжнім осередком опору поширенню нової релігії – ісламу. Коли українські землі стали частиною князівства Литовського та Польщі, монастирів на території України почало з’являтися ще більше. До 1500 року на територіях Галичини згадувалося аж про 44 монастирі. У період 16-17 століття на території України з’являлися нові монастирі як жіночі, так і чоловічі. Вони стали справжніми центрами української освіти, науки та книжності. У період козацтва за допомогою монастирів поширювали шкільну освіту та літературу, зокрема віршування та пісенну творчість.
Як стають черницями?
Щоб стати повноцінним членом суспільства чернечої громади, жінкам необхідно пройти чотири етапи духовного становлення. Проходження даних етапів може тривати довгі роки. Здебільшого всіх кандидаток приймають у молодому віці. У давнину сестер обирали за особливими правилами. Згодом вимоги спростилися. Наприклад, якщо жінка хотіла стати черницею-бернардинкою, їй необхідно було принести в монастир посаг і мати благородне походження. За старих часів до лав босих кармеліток приєдналися дівчата з сімей інтелектуалів, аристократів та відомих землевласників. Крім цього, всі дівчата, які бажали стати черницями мали володіти елементарними релігійними знаннями, а також бути цілковито фізично та морально здоровими. Найголовнішим було те, що дівчата мали усвідомлювати бажання вступити до лав черниць і бути готовими вести апостольський спосіб життя. За старих часів у монастирі не приймали дівчат, які були танцівницями балету.
Жіночий монастир на території Кривого Рогу
На території Кривого Рогу довгі сторіччя не було жіночого монастиря. Жіноча обитель у Кривому Розі була заснована лише наприкінці 20 століття. Жіночий монастир у Кривому Розі було створено за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви з благословення Митрополита Київського та всієї України, Блаженнішого Володимира.
На долю криворізьких черниць випали великі випробування, пов’язані із зародженням іонічного життя в індустріальному місті Кривий Ріг.
У 1997 році міська влада Кривого Рогу під будівництво жіночого монастиря передала у володіння Криворізької єпархії стару занедбану будівлю колишнього дитячого садка, а також всю прилеглу територію до нього. На цьому місці було збудовано храм, який назвали на честь Святих Жен-Мироносиць. Вівтарну частину в монастирі розписали євангельськими подіями, позолотили іконостас, написали багато ікон, а до них спеціально було зроблено кіоти.
Коли відкрився жіночий монастир у Кривому Розі, кожна черниця мала власну послух:
- бели іконописці;
- швачки чернечих та священицьких одягів;
- просфорниці;
- штукатури;
- ліпліпиці;
- куховарки;
- доярки;
- городниці.
Головна особливість жіночого монастиря у Кривому Розі полягає у читанні Неусипаної Псалтирі. Криворізькі черниці щодня моляться про здоров’я, благоденство благодійників, жертводавців та за всіх православних християн.
Жіночий монастир у Кривому Розі з дня відкриття також приймав пожертвування, завдяки яким він допомагав бездомним та незаможним.
Криворожанки, які вирішили прийти до монастиря, тут знаходять справжнє зцілення, як душевне, так і фізичне. Тут можуть знайти притулок сироти, кинуті люди похилого віку, молодь, наркомани, а також люди, які нещодавно звільнилися з місць позбавлення волі. Про це розповідають на сайті shukach.com.
Неподалік монастиря знаходиться скит, встановлений на честь ікони Пресвятої Богородиці “Поручниця грішних”. У ньому мешкають черниці криворізького монастиря і ведуть там господарство. Також при жіночому монастирі з моменту відкриття працювала недільна школа. Вона була призначена як для дітей, так і для дорослих. Крім того монастир мав свою власну православну бібліотеку.
У 2010 році у Покровському районі розпочалося будівництво великого та головного собору – Покрови Божої Матері. Станом на 2012 рік у монастирі проживало близько 38 черниць, а станом на 2015 рік – 40 черниць.
