Українська мода 20-го століття – складне урбаністичне явище, що зазнало впливу західних та східних тенденцій. Мода у кожному куточку України мала свої унікальні особливості та якісь спільні характеристики, які дуже цікаво досліджувати. Хоча Кривий Ріг не був центром моди, він був її жвавим осередком. 20-е століття у індустріальному місті було надзвичайно складним, насамперед, через довгу війну, але криворожанки намагалися красиво облаштовувати свій побут, життя та стильно одягатися незважаючи ні на що. Мода – достатньо мінливе явище, яке постійно підлягає певним трансформаціям, але класика українського стилю 20-го століття увійшла в нашу історію. Далі на kryvorizhanka.
Промислове повсякдення: зв’язок одягу та професії
Кривий Ріг вже декілька століть поспіль відомий як індустріальне серце України – тут постійно працювали десятки заводів, фабрик та промислових підприємств. Робота на них ніколи не була суто чоловічою, тому що у складі працівників завжди були і жінки. На початку 20-го століття у Кривому Розі був відчутний дефіцит не тільки жіночого одягу, але й інших важливих товарів для прекрасної статі, але зовсім скоро значення жінки для радянської влади значно виросло. Криворожанок поважали як робочу силу, а також як рушій нового споживацтва, тому і криза з жіночими товарами поступово зникала.
Одяг радянського виробництва для жінок, в першу чергу, був націлений на практичність та простоту по двум причинам: щоб він був зручним для жінок, які працювали на важких роботах, та не був занадто яскравим. Але не всі пересічні жінки з простими робітничими професіями могли дозволити собі таку “розкіш”, тому що їх заробітна плата була значно меншою, ніж у чоловіків і їх можливості щодо купівлі необхідних товарів відрізнялися. По-справжньому стильні та вишукані наряди могли собі дозволити лише заможні криворожанки, а містянки, які не мали грошей на покупку речей або хотіли доступним способом розширити свій гардероб, шили сукні та костюми власноруч.
Типовою рисою стилю радянської доби на Криворіжжі була стриманість, лаконічність та “невиразність”. Ну вулицях Кривого Рогу до середини 20-го століття можна було зустріти бідно одягнених криворожанок у простих чорних сукнях з білими комірцями – переважно, це були працівниці шахт і промислових підприємств.
Розвиток криворізької моди та косметика у житті містянок
На початку 60-х років 20-го століття у моді був вузький силует одягу, який ідеально підкреслював талію. У суспільстві з’явився образ “ідеальної” жінки, яка була худорлявою, мала спортивне, підтягнуте тіло і майже не мала виразних “жіночих” форм. Криворожанки, які були щасливими власницями такої фігури, залюбки підкреслювали її за допомогою малих сукенок, плащиків та костюмів, де піджак мав широку підкладку на плечах, а спідниця була короткою та вузькою. У магазинах жіночого одягу Кривого Рогу почав з’являтися одяг з популярних на той час тканин: кримплену, бістору, болонії та джерсі. Синтетичні матеріали були затребуваними через те, що вони були практичними, немаркими та легкими.
Невід’ємним елементом повсякденного одягу криворожанок у 20-му столітті були італійські болонієві плащі. До 1960-х років штани у гардеробі жінки вважалися ознакою несмаку, але з популяризацією американської культури на просторах радянського Криворіжжя у моду щільно увійшли джинси. Цей елемент гардеробу був справжнім культом, дістати їх було складно і коштували вони недешево.
Щодо макіяжу у повсякденні криворізьких жінок варто відзначити, що довгий час використання декоративної косметики у суспільстві не віталося. Але поступово ця тенденція змінювалася і справжня радянська жінка повинна була не лише гарно одягатися, але й мати привабливий вигляд.