Олена Семенівна Алексеєва народилася неподалік Кривого Рогу. Вона є відомою та видатною вченою-селекціонеркою, докторкою сільськогосподарських наук. Також Олена Алексеєва є заслуженою діячкою науки та техніки України. Саме нею у 20 столітті було створено Проблемну науково-дослідну лабораторію гречки, яку згодом перетворили на Науково-дослідний інститут круп’яних культур. Далі на kryvorizhanka.
Шлях Олени Алексеєва в агрономію
Олена Алексеєва народилася у 1926 році у невеликому містечку імені Шварца у Широківському районі неподалік Кривого Рогу. Виховувалась у сім’ї службовця.
Любов до агрономії та до науки загалом у Олени Алексєєвої прокинулася ще в юному віці. Навчаючись у школі її неймовірно тягло до науки, їй дуже подобалося вчитися та пізнавати все нове. Вона відвідувала школу молодих натуралістів. Велику увагу Алексеєва приділяла вивченню морфології та біології сільськогосподарських культур. Олена Алексеєва ще зі шкільних років почала регулярно брати участь у шкільних конференціях та писати перші наукові роботи. Перші її наукові роботи було опубліковано у газеті “Червоне Запоріжжя”.
Алексеєва неймовірно любила землю і все, що з нею пов’язано. Тому після закінчення школи вона поїхала до Києва, де вступила до сільськогосподарського інституту (Національний інститут біоресурсів та природокористування України) на агрономічний факультет. Навчалася Олена Алексеєва дуже добре. Закінчила інститут у 1950 році. Навчаючись на четвертому курсі Алексеєва проходила практику на Носівській державній сортувальній ділянці. Там Алексеєву доля звела з талановитою селікціонеркою Галиною Гордієнкою, яка надихнула її зайнятися дослідженням та розведенням гречки.
Одразу після закінчення інституту Олена Алексєєва була направлена за розподілом на роботу в Тернопіль. Там вона деякий час працювала на міській селекційній дослідницькій станції. Пройшла повний трудовий шлях від молодшого науковця до заступника директора станції.
У 1956 році Олена Алексєєва переїхала до міста Львова. Тут вона отримала нову роботу до Науково-дослідного інституту землеробства та тваринництва західних областей України. Тут вона продовжила активно займатися селекційною роботою з гречкою, а також паралельно вступила до аспірантури та докторантури. Захистила дисертацію у 1956 році та у 1971 році.
Одразу після захисту докторської дисертації Олена Алексеєва переїхала до Кам’янця-Подільського. Тут вона працювала у сільськогосподарському інституті на посаді професора, а після до 2005 року опрацювала завідувача кафедри рослинництва та селекції. Паралельно з викладацькою діяльністю, криворожанка також займалася організаторською роботою та науково-дослідною. З її ініціативи у 1979 році при кафедрі було відкрито науково-дослідну лабораторію гречки, яка через сім років переросла до Проблемної науково-дослідної лабораторії гречки. З 1997 року лабораторія стала цілим Науково-дослідним інститутом круп’яних культур, а з 2014 року інститут був названий ім’ям Олени Алексеєвої. Про це пишуть на сайті kampod.at.ua.
Наукова діяльність Олени Олексієвої
За свою трудову діяльність Олена Алексеєва надрукувала понад триста наукових праць, монографій, методик, брошур, плакатів та іншого про агрономію та її проблеми. Вона займалася теоретичними та методичними розробками з селекції гречки. Алексеєва пропонувала нові методи створення вихідного матеріалу у селекції. Також їй було розроблено та впроваджено в селекцію гречки метод експериментального мутагенезу, метод спільної дії радіації та хімічних мутагенів. Її метод дав змогу створити нові великі сорти гречки.
Крім наукової діяльності, Олена Алексєєва в 1987 створила науково-виробничу систему “Гречка”, в рамках якої було виведено і випробувано близько тридцяти сортів гречки, з яких 12 було районовано.