Кривий Ріг оповитий безліччю легенд та міфів. Абсолютно кожен криворіжець знає легенду про Козака Рога, а ось легенду про дівчину Рудану знає не така велика кількість мешканців Кривого Рогу. Далі на kryvorizhanka.
Передісторія
Давним давно, ще коли на землях Криворіжжя не було нічого, сюди прийшло величезне і могутнє плем’я людей. Землі Криворіжжя були надзвичайно родючими, були великі ліси, в яких водилося безліч тварин, річки, в яких водилася риба. Ця місцевість стала ідеальною для ситного життя. Велике плем’я деякий час жило маючи абсолютно все. Але згодом щось пішло не так. Мабуть образили люди Богів, адже на родючих землях Криворіжжя весь урожай почав в’янути, а посушливого літа зовсім згорів.
Плем’я почало виживати лише завдяки полюванню у Криворізьких лісах та рибальству у місцевих річках. Завдяки цьому плем’я змогло протриматися аж до наступної весни. Коли настав час висаджувати врожай, плем’я почало кидати в суху землю насіння, яке збереглося з минулого року. Але незважаючи на всі зусилля, пекуче сонце знову висушило всі паростки.
Після цього племені на території Криворіжжя стало жити набагато складніше. Адже звірі, які мешкали в місцевих лісах, пішли, а риба, яка була в річках Кривого Рогу, залягла на саме дно. Залишившись без ресурсів, величезне плем’я було приречене на голодну смерть. Про це пишуть на сайті metinvest.
Пожертвування Богам дівчини Рудани

Коли плем’я було на межі голоду, вони організували збори для того, щоб вирішити цю проблему. Коли все плем’я було зібране з натовпу вийшов старійшина і сказав, посуха і відсутність живності це кара Богів, відповідно плем’я має понести покарання. Для того, щоб на землі Криворіжжя знову повернулися дощі, тварини повернулися до лісів та з’явилася риба у водоймах, найкрасивіша та найщасливіша пара з племені має принести себе в жертву.
Після заяви старійшини над племенем зависла тиша, а з натовпу вийшла гарна і струнка степовичка на ім’я Рудана, а за нею слідував її гарний коханий. Улюблена пара вирушила до скелі, де зазвичай плем’я приносило жертви Богам. Всі люди в племені були налякані і з жахом дивилися наних, адже ніколи до цього моменту їм не доводилося жертвувати Богом людські життя. Деякі люди намагалися зупинити це божевілля, кричали: “Зупиніться!”, всіляко відмовляли їх здійснювати таку пожертву, казали, що знайдуть інші, кращі та родючі землі, ніж землі Криворіжжя. Якоїсь миті хлопець Рудани засумнівався. Його крок став набагато повільнішим. А дівчина Рудана була горда. Вона нікого не чула і продовжувала наполегливо підніматися на саму вершину скелі.
Коли дівчина Рудана піднялася на верхівку скелі, що нависала над річкою, вона змахнула рукою і стрибнула з урвища прямо в хвилі. У момент її падіння пролунав грім. Хлопець Рудани щосили кинувся до урвища, але там нікого вже не було, тільки вітер колихав усе довкола. Від розпачу хлопець стрибнув зі скелі у хвилі за своєю коханою дівчиною Руданою. У цей момент пролунала сильна гроза. Усі люди у племені просто завмерли.
Після пожертвування Богам на територіях Криворіжжя піднявся сильний вітер та пройшов дощ. Після того, як стихія стихла, землі були огорнуті в зелень, а в лісах і річках знову з’явилася живність.
Кров дівчини Рудани перетворилася на залізну руду

Також існує легенда про те, що кров дівчини Рудани після того, як вона стрибнула зі скелі, потрапила в глибокі надра Криворізьких земель. Її кров зберегла свій природний колір, але перетворилася на поклади багатої залізної руди. Ближче до поверхні лежить інша – бідніша залізна руда. За легендою, це кров коханого Рудани. У такий спосіб він оберігає свою кохану.