Світлана Валентинівна Клименко була талановитим біологом, професором біологічних наук. Довгий час вона працювала у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України. Вона присвятила своє життя біології. Саме Клименко перша на території України зробила монографічне узагальнення філософських положень про культуру кизилу на теренах країн Європи та України, а також айви, що росте на півдні України. Вона була глибоко занурена в дослідження місцевих популяцій кизилу, їх поліморфізм і межі ареалів. Світлана Клименко вивела безліч сортів айви, кизилу, хеномелесу, шипшини, горобини та шефердії. Далі на kryvorizhanka.
Чому Світлана Клименко обрала біологію?
Дівоче прізвище Світлани Валентинівни Клименко – Шайдарова. Вона народилася у 1937 році в селі Благодарне. Коли Світлана Валентинівна була ще зовсім молодою, родина Шайдарових переїхала до міста Кривого Рогу. Але тут настало нещастя – почалася Друга Світова війна. Сім’я змушена була евакуюватися подалі від лінії фронту. Дитинство у Світлани Валентинівни було дуже непростим. Їй довелося змалку працювати. Вона працювала на городі і пасла кіз, завдяки чому її сім’я змогла вижити в страшні роки війни.
Своє життя вона вирішила пов’язати з біологією, тому що в дитинстві вона весь час була в оточенні дивовижної природи: лісів, річок, пасовищ, на яких росли найрізноманітніші трави та квіти. Це все неймовірно приваблювало юну Світлану Клименко. Крім того, Світлана Валентинівна пішла до школи, коли їй ще не виповнилося шість років.
Повернення до Кривого Рогу та кар’єра біолога
Через три роки після закінчення Другої Світової війни Світлана Клименко разом зі своєю родиною повернулася до міста Кривого Рогу. Тут вона пішла до середньої школи №25. Закінчивши сім класів школи, Світлана Валентинівна вступила до Верхньодніпровського сільськогосподарського технікуму. Клименко неймовірно подобалося вчитися, всі предмети їй давалися з легкістю. Технікум вона закінчила з відзнакою та у віці 17 років стала агрономом МТС колгоспу імені Чкалова, який знаходився у Миколаївській області. На той час у розпорядженні Світлани Валентинівни було 12 тисяч гектарів угідь колгоспу, кінь з бедаркою і величезна кількість виробничих питань. Але незважаючи на юний вік та відсутність будь-якого досвіду Світлана Клименко вміло справлялася з усіма завданнями. У 1955 році колгосп отримав дуже високий урожай зернових культур.
Створення нових сортів айви та кизилу
З 1960 року Світлана Клименко працювала у Національному ботанічному саду імені Гришка НАН України. На основі ботанічного саду було організовано відділ генетики. Відділ залучав різних фахівців до вивчення об’єктів ботанічного саду та виведення нових декоративних форм методом експериментальної поліплоїдії. Саме у цьому відділі розпочала свою наукову діяльність Світлана Клименко. У відділі генетики вона працювала дуже плідною. Паралельно вона захищала кандидатську роботу та вивчала в умовах лісостепу України морфогенез генеративних бруньок айви довгастої. У тому ж 1960 році Світлана Валентинівна зайнялася селекцією айви. В Акліматизаційному саду було представлено 12 маткових рослин айви та 600 сіянців третього покоління. Світлана Клименко відібрала нові форми наступних поколінь та шляхом гібридизації створила абсолютно нові форми, які стали вихідним матеріалом для створення високоякісних сортів айви довгастою.
Також Світлана Клименко працювала над створенням багатьох сортів кизилу, хеномелесу, рабині, азіміну, шефердії та бузини. Багато хто з них було уперше внесено до Державного реєстру сортів рослин України. А докторська дисертація Світлани Клименко була своєрідним першим монографічним узагальненням відомостей про культивацію кизилу на території України та айви довгастої у південній частині України.
За багато років плідної праці, Світлана Клименко була нагороджена багатьма відзнаками.