Взуттєві тенденції Кривого Рогу в минулому свідчать про те, що жіноче взуття було дуже різноманітним і відображало не лише соціальний статус, а й культурні та релігійні звичаї та традиції. Взуття, яке носили жінки, безпосередньо відображало рід їхньої діяльності. Далі на kryvorizhanka.
Взуття, яке користувалося популярністю серед криворіжанок у 19 столітті
У 19 столітті асортимент взуття відрізнявся залежно від соціального статусу та заняття жінок. Основними матеріалами для виготовлення взуття були шкіра, шерсть, солома та лоза.
У Кривому Розі багаті жінки носили чоботи з високою підошвою або черевики з натуральної шкіри, які прикрашали різноманітними вишивками, бісером та різнокольоровими нитками. Це взуття вироблялося взуттєвими майстрами з використанням різних технік та матеріалів.
У 19 столітті у Кривому Розі жінки часто носили взуття на низьких підборах зі знімними підошвами для заміни, коли вони зносилися. Це взуття називалося “галичками” або “галичками з хутром”, і воно складалося з лляного або бавовняного верху та дерев’яного каблука.
Також у 19 столітті були популярні жіночі ботильйони на підборах зі шнурівкою або на замочку, а також взуття на плоскій підошві з м’якої шкіри або замші.
Носіння взуття в 19 столітті було сильно залежне від соціального статусу жінки. Багаті жінки носили взуття зі шкіри екзотичних тварин та вишуканих матеріалів, таких як шовк та сатин, тоді як бідні жінки носили більш прості взуття з більш доступних матеріалів.
У селах поблизу Кривого Рогу жінки носили взуття з вовняної або лляної тканини, а також соломи та лози. Це взуття вироблялося самостійно і часто мало простий дизайн, без будь-яких прикрас.
На різних святах та урочистостях жінки носили вбране взуття, прикрашене різноманітними прикрасами, такими як бісер, нитки та вишивка.
Модні тенденції взуття за радянських часів
За радянських часів взуття для жінок у Кривому Розі було переважно функціональним та комфортним, але також мало ознаки моди того часу.
Одним із найпоширеніших типів взуття для жінок у Кривому Розі були балетки. Це були легкі туфлі на плоскій підошві зазвичай із складною конструкцією, щоб забезпечити комфорт та гнучкість під час танців. Балетки часто використовувалися як повсякденне взуття для жінок, особливо влітку.
Іншим типом популярного взуття були чоботи на невисокому підборі або півчеревики. Вони зручні для щоденного використання та були виготовлені з різних матеріалів, включаючи шкіру, замшу та штучні матеріали. Взуття на невисокому підборі було популярним, оскільки воно надавало жіночності та елегантності, не втрачаючи при цьому комфорту та зручності.
Також були поширені кеди, що стали популярними у першій половині 20-го століття, але знову стали модними за радянських часів. Кеди були зручним та практичним взуттям, особливо для молоді та спортивних заходів.
1968 року в Кривому Розі було відкрито взуттєву фабрику, яка згодом стала найбільшим виробником взуття в Україні. Криворізька взуттєва фабрика виготовляла взуття різного типу та призначення: від шкіряних чобіт до дитячих балеток. Продукція фабрики вирізнялася високою якістю. У Кривому Розі були відкриті взуттєві магазини, в яких продавали взуття, зроблене на фабриці. У радянські часи асортимент магазинів був невеликий, часто можна було зустріти жінок у однаковому взутті.
Загалом взуття для жінок у Кривому Розі за радянських часів було призначене для комфорту та функціональності, але також відображало модні тенденції того часу.