Славетні жінки Криворіжжя: життєвий шлях і творчість художниці Анастасії Рак

Вона створювала картини, які здатні надихати, але свою першу виставку провела у 68 років. Анастасія Рак – одна із найвідоміших жінок Криворіжжя, роботами якої захоплюються в Україні та за її межами. Детальніше на kryvorizhanka.

На жаль, життя художниці було не тільки дуже насиченим, але й важким. Все, як в найкращих традиціях суворої долі, яка майже ніколи була надто милосердною до великих митців.

Дитинство, юність та перші спроби творчості

Народилася майбутня художниця 27 листопада 1922 року у селі Васильки, що на Полтавщині. Дитинство дівчинки випало на складні роки для України – вона із родиною пережила Голодомор. Тоді маленькій Насті було лише 11 років. Після закінчення великого голоду почалася тяжка та виснажлива праця у колгоспах, щоб заробити грошей хоча б на їжу. Навіть у найтемніші часи свого життя Анастасія не втрачала оптимізму і знайшла свій прихисток від переживань та болі у малюванні. Мати Анастасії, Христина Михайлівна, одразу побачила в донці великий потенціал та підтримала її. Разом із мамою Анастасія розмалювала стіні, піч і хату. Майбутній мисткині хотілося принести трішки прекрасного та яскравого у сіру, безрадісну буденність. 

Вже в дорослому віці Анастасія згадувала, що надихала на творчість її мальовнича природа Васильків, а також сцени із повсякденного життя українців. Коли вона маленькою їздила із сім’єю на ярмарок, то запам’ятовувала влучні деталі, а потім відображала їх у своїх картинах. 

У 1941 році дівчина вступає до Лубенського педінституту, але у цей час Україну спіткає війна. Анастасію майже одразу забрали на примусові роботи до Німеччини. Бажання вчитися нікуди не зникло, тому Анастасія після завершення війни все ж закінчила педучилище у Лохвиці. Там вона познайомилась із своїм майбутнім чоловіком Василем. Він був військовим, тому подружжя вимушене було багато переїжджати. Так сім’я Рак опинилася у Кривому Розі.

Тут Анастасія 20 років пропрацювала вихователькою у дитячому садку, а також виховувала власних дітей. За словами художниці, повністю у світ мистецтва вона поринула у 68 років, коли всі турботи залишились позаду. 

Творчість, виставки та нагороди

Першу виставку Анастасії у Київському музеї ім. Т.Г. Шевченка їй допомогли організувати її діти. На той момент, жінці було 68 років. Родина Рак була творчою, тому з мистецтвом діти художниці були добре знайомі та щиро ним захоплювалися. Виставка мала шалений успіх, тому невдовзі роботи Анастасії були в усіх музеях України, а по українському телебаченні показали документальний фільм про творчість художниці “Диво на склі”. 

В більшій мірі художниця малювала в народній техніці розпису на склі у стилі примітивізму і, незважаючи на те, що більшість її робіт відображають життя українських селищ 20 століття, виглядають вони дуже сучасно. 

Далі були виставки у Парижі, Санкт-Петербурзі, Москві, численні запрошення Анастасії на майстер-класи та заслужене світове визнання. У 1998 році художниця стала лауреатом премії Катерини Білокур, а у 2007 указом Президента України отримала звання “Заслужений майстер народної творчості України”. 

Малювання було для Анастасії Рак не просто захопленням, а справою всього життя. В її роботах – все, що вона відчувала у різні моменти свого життя. Творчість художниці залишиться у віках, її досягнення гордість для України та нашого рідного міста.