Попелюшка з Кривого Рогу: історія відомої співачки Людмили Сенчиної

Про деяких надзвичайно талановитих криворіжців відомо не лише у місті, але й далеко за його межами. Однією із таких особистостей була жінка, яка змогла лише однією піснею підкорити серця мільйонів, стати знаменитою на весь Радянський Союз, а її дзвінкий чистий голос та прекрасна зовнішність впізнаються з першого погляду. Звісно, мова про видатну радянську співачку і заслужену артистку України Людмилу Сенчину. Мало хто знає, але більшу половину своєї юності Людмила провела саме на Криворіжжі і часто називала це індустріальне місто своєю Батьківщиною, а криворіжці пишались талановитою землячкою. Далі на kryvorizhanka.

Дитинство Людмили та життя у Кривому Розі

За офіційними даними майбутня артистка з’явилася на світ 13 грудня 1950 року у хуторі Кудрявці Миколаївської області. Але в даті народження дівчинки є невеликий секрет, адже її батько, Петро Сенчин, при реєстрації документів доньки вказав 1948 рік, так як вирішив, що це дозволить їй раніше вийти на пенсію. Мало хто знає, що прізвище при народженні у дівчинки було Сенчин, а літера “А” з’явилася лише тоді, коли вона вийшла заміж. 

Тато дівчинки працював у домі культури, а мати була сільською вчителькою. Цікаво, що своє ім’я співачка отримала лише у віці 4-х років, батьки з вибором не поспішали, називаючи її просто “доця”. Це здається майже неможливим, але вже у дорослому віці Сенчина згадувала, що тогочасний маленький хутір був іншою планетою, жителів якої складно зрозуміти сучасній людині. Зареєстрував доньку як Людмила батько – за однією із версій, тому що домашні називали дівчинку “Мила моя”. 

Коли дівчинці виповнилося 10 років, родина Сенчин переїхала до Кривого Рогу. Причиною переїзду вважають різні версії: деякі стверджують, що її батьку запропонували у місті гарну роботу, хтось запевняє, що цьому посприяв старший брат Люди Володимир. 

Після переїзду до Криворіжжя за хутором вже ніхто не сумував, тому що блага цивілізації на фоні тяжких сільських буднів виглядали більш позитивно. Сенчини жили на Соцмісті, а дівчинка відвідувала 95-ту школу, де також навчався шостий президент України Володимир Зеленський. За спогадами самої співачки, у шкільні роки вона була ледь не вигнанцем. Вона любила приділяти час догляду за собою, плести гарні зачіски, робити маски для обличчя та мріяти про безліч красивих суконь, які колись будуть у її гардеробі. Людмила навіть не могла подумати, що її мрії колись здійсняться, вона не була схожою на інших, тому у школі у неї не було близьких друзів. Але вона їх і не потребувала.  

Зірковий прорив і спогади про Криворіжжя

У 17 років Людмила почула на радіо оголошення про те, що Ленінградське музичне училище ім. Римського-Корсакова проводить набір на вокальний відділ. У той момент дівчина вирішила, що хоче стати професійною співачкою і разом із мамою відправилася до Ленінграду. Її взяли із першого разу, а злі язики пускали плітки, що у абітурієнтки був впливовий покровитель, але насправді поступити на факультет мрії дівчині допоміг талант та модельна, майже “лялькова”, зовнішність. 

У Ленінграді Людмила Сенчина шалено сумувала за Кривим Рогом і при будь-якій можливості приїджала до міста, щоб поділитися своїими творчими успіхами з близькими. 

Неймовірну всесоюзну популярність Сенчина здобула, заспівавши на новорічному “Блакитному вогнику” пісню “Попелюшка”. Яскравий і ніжний, мов дзвіночок, голос 21-річної красуні закохав слухачів на довгі роки. Далі на Людмилу чекало багато нових хітів, зйомки у фільмах і всенародне визнання.

Життя народної улюблениці обірвала тяжка хвороба і у віці 67 років вона пішла із життя у Санкт-Петербурзі.