Перші клуби за інтересами у Кривому Розі почали виникати на початку ХХ століття. Вже у 1911 році та території міста існував мисливський клуб. Особливо активно клуби створювалися у 1920-х роках. У Кривому Розі поширювалися спортивно-ігрові, науково-технічні, атеїстичні – Спілка войовничих безвірників, клуби крою та шиття, декоративного мистецтва тощо. Для членів клубів ціни на квитки на різні культурні заходи і в кіно були нижчими, ніж для інших громадян. Далі на kryvorizhanka.
Перші клуби у Кривому Розі
Одним з найперших клубів, крім мисливського, стало технічне товариство залізорудного району створене у 1915 році. Його започаткували Сергій Зимовський разом з Едуардом Фуксом. У травні 1917 року у Кривому Розі та Довгинцево організовано товариство “Просвіта”.
Великого розмаху досяг клуб дружин інженерно-технічних працівників, створений у 1935 році, який згодом переріс у рух за покращення культурно-побутових умов життя робітників.
У 1925 році виникло товариство “Друзі дітей”, яке сприяло органам державної влади в боротьбі з дитячою безпритульністю та покращення життя дітей у відповідних установах. У кінці 1931 році виникло товариство друзі радіо, яке займалось поширенням радіоаматорського руху ще одна організація подібного типу виникла у вересні 1930 року «Друзі радянського фото кіно», воно заохочувало до фотоаматорства, організувало фотовиставки сприяло кінофікації міста.
Клубне життя на Криворіжжі у післявоєнні роки
У повоєнні часи створювались клуби любителів книги музичне товариство клуби за інтересами та інші аматорські об’єднання. Станом на 1975 рік діяв 31 дитячий клуб, у 1976 році – 34 і ряд творчих гуртків, у 1975 році їх нараховувалося вже 207.
З 60-х років ХХ століття великої популярності набули свята трудової слави, які часто приурочувалися до різних ювілеїв. До їх проведення обов’язково залучали різні клуби та гуртки за інтересами.
У жовтні 1978 році при Палаці культури Коксохімічного заводу створили клуб старшокласників «Юність». Мета діяльності в паспорті любительського об’єднання визначена як вихованні молодого покоління в дусі справедливості та відповідальності.
У другій половині 70-х років владні структури почали приділяти особливу увагу впровадженню нових сценаріїв для обрядів «Шлюб», «Народження», «Поховання». З цією метою організували міську комісію традиції свят і обрядів.
Для молоді організовано міський клуб цікавих зустрічей, де відбувалися знайомства з місцевими композиторами, письменниками, акторами. Його відкриття відбулося 25 травня 1975 року на базі Палацу культури імені Дзержинського. Також започатковано об’єднання творчих працівників. У 1979 році створено 7 дискотек і 9 клубів «Кому за 30».
Наприкінці 1979-го року комісії з обрядів і традиції існували у всіх районах міста.
Станом на 1 січня 1981 року у Кривому Розі було 10 клубів кіноаматорів та 10 клубів фото любителів.
Всього в 1980 році через систему офіційних обрядів пройшли реєстрацію 10593 народжень, 7016 шлюбів 1702 проводив до війська, 12 215 вручення паспортів. Музичне супроводження ритуалів здійснювали 5 вокальних ансамблів, 7 ансамблів бандуристів. Кращою за організацією урочистостей визнана Гейко Ганна Калинівна, завідуюча ЗАГСом Тернівського району.
Поява дискотечного руху в місті
Дискотечний рух у Кривому Розі, який швидко став популярним і масовим, породив ряд неприємних для влади проблем. Репертуар дискотек часто виходив з-під контролю. Так в листі управління культури виконкому Дніпропетровської облради від 14 липня 1982 року вказано, що дискотеки працювали без затверджених програм використовували неліцензійні грамплатівки і магнітофонні записи. Протягом 2 тижнів було зроблено перевірку міських дискотек частину з яких закрили діючим залишилось 9.
У 1985 році в місті працювало 60 клубних об’єднань та клубів за інтересами, які відвідували 1480 осіб. Клуб любителів кактусів “Лобівія», клубу жінок «Сучасниця», молодіжний клуб «У колі друзів» та інші. У Палаці культури Інгулецького Гірничо-збагачувального комбінату цікаво проходили засідання молодіжного клубу, конкурсного клубу цехів комбінату «Робітничий проспект», клубу «Ерудит», який працював за принципом популярної телепередачі «Що? Де? Коли?».
Створення найпопулярнішого об’єднання “Сплав”
Найзначнішою подією в громадсько-культурному житті міста 1985 року стало створення творчого молодіжного центру «Сплав» заводу «Криворіжсталь». Урочисте відкриття клубу відбулась у липні. В центрі збиралася творча молодь Кривого Рогу: художники, поети і письменники, любителі сценічного мистецтва і музики. Діяла також молодіжна дискотека і клуб молодих спеціалістів. «Сплав» став своєрідною творчою лабораторією,яка сформувала світогляд і шляхи самореалізації багатьох літераторів і художників. Позбавлена формалізму і заангажованості, робота клубу сприяла формування нових творчих ідей і стала своєрідним трампліном у велике мистецтво. Активістами «Сплаву» були добре відомі зараз в світі художник Володимир Волєгов, Юрій Калюта, відомі криворізькі митці Віктор Тополь, В’ячеслав Страннік, Юрій Зелений, Ігор Ушаков.
Були також виявлені молодіжні об’єднання типу “металістів”, “рокерів”, “брейк-дансерів”, “культуристів” та інших, які намагалися організовувати при палацах культури, у клубах школярів, молодіжних клубах, кафе. Це робилося з метою поставити їх діяльність під контроль комісії у справах неповнолітніх, скласти на них відповідний паспорт, атестувати керівників тощо. Формалізація подібних утворень призводила до їх виходу зі створеної системи контролю. У другій половині вісімдесятих років великого розмаху досягла “антиалкогольна кампанія”, яка відбувалася на державному рівні. Створювалися клуби безалкогольного дозвілля, клуби за здоровий побут, лекції про алкоголізм і особистість тощо. При палацах культури адміністративним шляхом проводились заходи “посиденьки з Частівками”, “запрошуємо на млинці”, “за чашкою чаю”.
Розквіт клубного життя у Кривому Розі
1990 рік дав найбільшу кількість різноманітних клубів у Кривому Розі.
У січні організовано літературний клуб в школі-інтернат №1, клуб любителів фантастики при бібліотеці №25; у лютому – «Імена» в Будинку вчителя; клуб «Чомучки» у центральній дитячій бібліотеці; любительське об’єднання «Ранок»; творче об’єднання фотографів-аматорів і фотографів професіоналів «Геліос»; аматорська кіностудія «Союз кадр»; молодіжний центр «Інгульчани»; аматорське об’єднання «Творче втілення людини»; творчо-виробниче об’єднання «Діалог».
У березні 1991 року відбулось перше засідання клубу ветеран при клубі УТОС (сліпих), створеного для спілкування та участі у громадському житті міста. Того ж місяця при Палаці культури коксохімзаводу виник клуб «Чарівна лампа», який ставив за мету популяризацію кращих зразків естрадної музики серед молоді. В наступному квітні почав діяльність «Театр моди» при палаці культури коксохіміків. За головну мету організатори ставили навчання всіх охочих шити модний одяг.
Багато із запланованих на 1991-1995 роки міських товариств і асоціації так не втілилися у життя. Це зокрема, товариство друзів міста, товариство історії та культури Криворіжжя, товариство з відродження традиції свят і обрядів, об’єднання творчої інтелігенції.