Життя криворізької молоді у післявоєнний час було непростим. Багато закладів вищої та професійно-технічної освіти під час окупації Криворіжжя переїхали у інші регіони або були напівзруйновані, тому у перші десять років побут і життя студентів проходили у будівлях гуртожитків. Незважаючи на суворі післявоєнні реалії, молодим людям Криворіжжя хотілося виглядати стильно і бути “своїми” у великих компаніях. Самовираження студентів відбувалося через одяг та стиль життя. Далі на kryvorizhanka.
Практичність та мотиви американської культури: тенденції одягу криворіжців у минулому
У Кривому Розі, як і у багатьох інших українських містах, у радянські роки населенню нав’язувалася “культура бідності”. Відрізнятися від інших, одягатися красиво та зі смаком, бути унікальним вважалося поганим тоном, а одноманітність та практичність навпаки віталася у суспільстві. Більшою мірою на такий стан речей вплинуло важке економічне становище після війни, коли багатьом було зручніше обрати скромний та практичний одяг, ніж яскравий та розкішний. У криворізьких магазинах одягу часто можна було зустріти одноманітні прості фасони, приглушені кольори та речі з мінімальним оздобленням. Однак, все ж були “стильні бунтарі”, яким хотілося бути вільними у виборі того, що їм одягати та як поводитись у своєму житті.
У 50-х роках 20-го століття, коли рівень життя у СРСР почав зростати, одяг криворіжців став більше відповідати світовим тенденціям. На вулицях Кривого Рогу з’явилися так звані “стиляги” – це молоді люди, які наслідували американську моду. Часто така інтерпретація була на межі несмаку, але так люди могли підкреслити свою унікальність та передати свій внутрішній світ через одяг.
У студентів, які навчалися у горному інституті, що у Кривому Розі, була найвища стипендія – 314 рублів. Це дозволяло молодим людям яскраво проводити свій вільний час у танцювальних клубах з живою музикою, звичайно, у стильних образах. Одяг студенти купували у комерсантів на “чорному ринку”, а деякі дівчата навіть знаходили імпортні журнали і власноруч шили стильні сукні та костюми. Характерною формою одягу у 1950-х – 1960-х роках були ансамблі: сукні-пальто, сукні-костюми, жіночі піджаки та брюки вільного крою. Віяння демократичної моди у традиціях Коко Шанель стали популярними навіть у радянському Кривому Розі.
Побут, заняття та романтичні стосунки криворізьких студентів
У Криворізькому гірничорудному інституті умови побуту для студентів у гуртожитках були не найгіршими в усьому місті, але й непростими. У підвалі інституту була баня і кожен студент отримував 1 шматок мила у місяць, харчування у їдальні було по картках, а ще кожен учень закладу отримував 400 грам цукерок на місяць.
У гуртожитках діяла своєрідна комендантська година і після 22.00 хлопці повинні були залишити жіночі кімнати у гуртожитках. За порядком слідкували чергові студенти, серед яких часто були “стукачі”. Вони підслуховували розмови студентів у кімнатах і про ті, які могли скомпрометувати моральний вигляд радянського студента, докладали у відповідні органи. За антирадянські розмови студенти могли отримати до 5-ти років позбавлення волі. “Аморальною поведінкою” вважалися також романтичні та сексуальні зв’язки студентів, але за це молодим людям загрожувала не в’язниця, а відрахування з інституту.
Педагогічний склад криворізьких вишів був змішаним та кваліфікованим, а викладачі англійської мови проводили додаткові заняття для тих, хто до війни вивчав іншу іноземну мову(німецьку, французьку і т.д.). Перевагою більшості криворізьких навчальних закладів була велика кількість необхідної навчальної літератури та методичних посібників.