Криворізька психологиня розказала, як знайти своє місце під час війни

Чути слово “війна” для кожного українця зараз дуже страшно, але наша психіка влаштована так, що звикає навіть до найсуворіших умов. Головне, не втратити себе, намагатися жити “нормальним” життям настільки, наскільки це можливо, і не відчувати за це провину. На жаль, синдром біженця або синдром вцілілого зараз дуже поширений і дехто вважає цей стан нормальним, але війна не привід не турбуватися про своє ментальне здоров’я. Більше на kryvorizhanka.com.ua.

Шукаємо себе під час війни

Як показує статистика, найбільше від пригніченого стану страждають люди, які евакуювалися за кордон або живуть у відносно безпечних куточках нашої країни. Кривий Ріг, на щастя, є містом, в якому за весь час повномасштабної війни майже не було активних бойових дій. Але це не відміняє того відчаю і болю, які відчувають більшість криворіжців. Вони разом із усіма хвилюються і моляться за долю своєї держави, допомогають нашим захисникам, надають прихисток українцям із інших регіонів. Але при цьому дехто все одно може відчувати апатію, безпорадність, провину, страх, який заважає діяти. 

Криворізька психологиня Світлана Клименко у своїх соцмережах розповіла співвітчизникам, як діяти у такий ситуації. 

На думку психологині, у житті важливо робити те, що властиве вашій природі, тобто бути на своєму місці. Під час війни це теж дає відчуття спокою та стабільності. Світлана Клименко умовно поділила людей під час війни на кола, де кожен виконує свою роль. 

Найважливіше зараз – це коло вогню. Туди входять наші мужні захисники, які щодня боронять нашу державу. Наступним є коло активного впливу і воно не менш важливе. Під це умовне коло попадають люди, які усіляко допомогають українській армії: готують їжу, збирають гуманітарну допомогу, відправляють гроші тощо. Сюди відносять також кібер-війська, психологів, креативну армія. 

Далі йде коло стійкості. У ньому знаходяться люди, які щиро люблять свій дім та віддані Україні, тому їх зваженим рішенням було не виїжджати за кордон. Їм страшно, але вони впевнені в тому, що українська армія захистить їх і вони готові чекати на перемогу, терпіти труднощі заради вільного майбутнього. А ось до кола умовної безпеки можна віднести людей, що спокійні та врівноважені, вміють керувати своїми емоціями. Вони знаходяться у відносно спокійних регіонах і усвідомлюють, що це може змінитися у будь-який момент.

До кола безпеки психологиня віднесла біженців, що виїхали за кордон. Перевага цих людей в тому, що у них є більше внутрішнього ресурсу допомагати іншим.   

У колі розширення знаходяться люди, які виїхали далеко за кордон та розпочинають нове життя, не плануючи повертатися додому.

А завершує це все коло сенсу, в якому немає людей, але воно пояснює місію кожного з нас. Ця місія – вистояти, вижити, не зламатися і перемогти. 

Як це допоможе знайти себе?

Теорія семи кіл полягає в тому, що кожен має право на свій вибір і ладен робити те, що для нього природньо. Кожне рішення має право на існування і не повинно засуджуватися суспільством. А люди, які знаходяться в тому чи іншому колі, не повинні виправдовуватися за свій вибір та відчувати провину. Все має сенс і може принести користь, тому не потрібно засуджувати когось за інші життєві цінності, страх, розгубленість тощо.