Історія криворізьких балів 19 століття

Бали в історії України не лише були варіантом для приємного дозвілля, а місцем нових знайомств, романтичних зустрічей, тут спілкувалися, вирішували важливі питання і обговорювали гостро-соціальні проблеми. Багато з нас уявляють бал як урочисту подію, де панянки кружляють у танці у пишних вбраннях із чоловіками, які вдягнуті у елегантні чорні фраки. Але це лише частина правди, адже бали існували різного формату: дворянські, народні, благодійні, випускні і, навіть, робітничі. Літератор Микола Баллін якось написав, що Криворіжжя було одним із “найтанцювальніших” міст України, відзначаючи, що криворіжці 19 століття обожнювали вечорами відвідувати запальні події і веселитися там до самого ранку. Далі на kryvorizhanka.

Мандрівка в історію криворізьких балів

Перші бали в українських містах почали влаштовуватися ще у 15 столітті, але у Кривий Ріг та Дніпропетровську область така тенденція прийшла лише на початку 19 століття. Так як Криворіжжя тоді вважалося провінційним містечком, бали, які почали влаштовуватися у садибах заможних осіб, викликали справжній ажіотаж. Бал був важливим елементом дворянського побуту, а похід на танцювальний вечір для будь-якого криворізького дворянина був справжньою подією. На балах про людей складалося певне враження і якщо воно буде поганим, то брудних чуток або, навіть, зруйнованої кар’єри, було не уникнути. 

На території Криворіжжя існував так званий “бальний сезон”, який тривав з католицького Різдва і до останнього дня Масляної. В усіх інших випадках танцювальні вечори влаштовувалися лише на якісь свята або визначні дати для господаря балу. Криворіжці любили влаштовувати бали із розмахом і на це не жалкували ніяких грошей. Для дворянина отримати запрошення на благодійний вечір або сімейний бал було честю, це підкреслювало його гарне матеріальне становище і високий статус у суспільстві. Бали відбувалися у величезних, просторих залах, із величними колонами, кришталевими люстрами і блискучою підлогою.Згадку про урочисті танцювальні вечори у Кривому Розі 19 столітті можна було побачити у багатьох творах письменників, краєзнавців і публіцистів. Всі вони із захопленням писали про криворізькі бали. 

Розваги на балах були у кожного свої: деякі панянки пліткували, чоловіки поважного віку грали у карти, хтось спілкувався, танцював або уходив у філософські роздуми. 

Правила поведінки на балах

Зі словом “бал” відразу виникає безліч асоціацій: аристократизм, шарм, гідність, краса, витонченість, елегантність. В першу чергу танцювальні вечори були культурною подією, тому важливо було не скомпрометувати себе. 

На балах цінувалися три вміння: одягатися, танцювати і спілкуватися. Жоден бал не міг розпочатися без губернатора міста – це було універсальним правилом для всіх танцювальних вечорів. Відкривав бал полонеза-марш, який очолював господар балу і господиня із найпочеснішим гостем. Цей танець тривав близько години і, щоб публіка не втомилася, криворіжці іноді танцювали запальну польку. 

Кожен кавалер і кожна дама знали, хто буде їхнім партнером по танцях на балу. У деяких криворожанок навіть були спеціальні записнички, карне, де були занотовані імена їхніх партнерів. 

Під час танцю кавалерам не дозволялося вести себе непристойно по відношенню до дами: міцно тримати за руку, робити двозначні компліменти і занадто близько наближатися до партнерки. Нерідко траплялися випадки, коли на балу чоловік зізнавася панянці у коханні, але це теж потрібно було зробити правильно. Після танцю мазурка кавалер вів даму до столу на вечерю і у пари був час, щоб пофліртувати та сказати одне одному слова кохання. 

Існують легенди, що на балах, які влаштовувалися у Кривому Розі та Дніпропетровській області бували Микола I, Олександр II і Олександр Пушкін, але ці факти достовірно не підтверджені.