Життєвий шлях відомої актриси родом із Криворіжжя Людмили Смородіної

Криворіжжя відоме у всій Європі як найдовше місто на континенті, місце, де видобувають корисні копалини і мала Батьківщина багатьох відомих особистостей. У всі часи у Кривому Розі народжувались нові зірки, які засяяли у сфері літератури, мистецтва, наукової діяльності та кінематографу. У “залізному серці країни” з’явилася на світ талановита акторка театру і кіно, Народна артистка України Людмила Геннадіївна Смородіна. Ексцентрична, неорнинардна та неймовірно харизматична – такою Людмилу Смородіну знають глядачі, колеги та режисери. Далі на kryvorizhanka.

Перші роки життя та навчання майбутньої актриси

Людмила Геннадіївна народилася 7 серпня 1957 року у Кривому Розі. Її мати, Анастасія Йосипівна Смородіна, працювала на криворізькій фабриці, де виготовляли весільні торти, а потім долучилася до робіт у місцевому Ботанічному саду. Жила родина Смородіних в районі НКГОКа, а майбутня актриса навчалася у школі №82. Стати артисткою Людмила мріяла з дитинства, тому відразу після закінчення школи поїхала до Києва поступати в інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Дівчина була одна, з обмеженою кількістю коштів, але в ніч перед поданням документів Людмилі наснився віщий сон, після якого вона вже не сумнівалася у своїх силах. В одному зі своїх інтерв’ю актриса розказувала, що їй наснилося, ніби вона стоїть на борту корабля, а навколо розгорнувся настільки сильний шторм, що судно почало потопати. Але перед собою дівчина побачила велику гору, на якій стояла жінка, осяяна сонцем. Вона врятувала Людмилу у сні від загибелі. Про свій сон дівчина розповіла сусідці по кімнаті і вона пророкувала, що саме в той день Людмила дізнається свою долю. Вже через годину, коли вона здала документи і стояла в очікуванні біля театрального інституту в натопі абітурієнтів, до неї вийшов один із студентів і покликав її. Він провів криворожанку до викладача Володимира Приймака, який сказав, що бере Людмилу на свій курс тому, що дуже потрібен її типаж. Цей день актриса запам’ятала на все життя, адже така історія була справжнім дивом. 

З 1 серпня 1978 року Людмила Геннадіївна почала працювати у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка і стала примою театру. Був період, коли вона опинилися в тіні серед колег, адже її вишуканий, граціозний та дуже жіночний образ не вписувався у етнографічний і побутовий колорит деяких постановок. Але скоро на неї чекала велика кількість різноманітних та колоритних ролей. 

Особливості творчості акторки

У театрі ім. Франко Людмила Геннадіївна зіграла роль Гермії із твору Шекспіра “Сон у літню ніч”, Ольги з твору “Узбіччя”, Стехи із “Назар Стодоля” та Оксани з “Боярині” Лесі Українки. 

Однією з найбільш епатажних та яскравих ролей Людмили Смородіної була роль Гели з роману “Майстер і Маргарита”. Акторка наважилася вийти на сцену повністю оголеною. За спогадами жінки, із роману Михайла Булгакова вона дізналася, що Гела, служниця Воланда, була одягнена в один фартух, а костюмер гідної альтернативи цьому вбранню акторці не запропонував. Тому Людмила нанесла тон на все тіло і вийшла на сцену граціозно, мов кішка, а публіка заверещала від захвату. Звичайно, в особому захваті була чоловіча половина залу, а Анатолій Хостікоєв, який грав Воланда, навіть кинув за куліси канделябр, щоб заспокоїти своїх колег-чоловіків.

Що стосується ролей у кіно, то у Людмили Смородіної є цілий список стрічок, де вона з’явилася. Вона знялася у кінострічках “За п’ять хвилин за катастрофи”, “Ярослав Мудрий”, “Коли настане день”, “Осінній вальс” та багато інших. 

Людмила Геннадіївна двічі була одружена, має дорослого сина і часто приїжджає до рідного Криворіжжя, щоб провідати батьків та поспілкуватися із місцевими ЗМІ. 

.